Щорічно восени, інколи і навесні, околиці міст, а в основному села, занурюються в дим. Скрізь згрібають і палять опалі з дерев листки, після чого все навколо стає прибраним і доглянутим. Ніхто в цей час не думає про самі рослини, від яких забирають їхнє листя та про ґрунтовий покрив навколо них. Через щорічне спалювання опалого листя ґрунт під більшою частиною насаджень стає виснаженим, ущільненим, майже не містить поживних речовин.

Тривалий час люди недооцінювали роль листкової підстилки, що утворювалась не лише із листя, а і з відмерлих частинок кори, пагонів, плодів, шишок тощо. У нашій країні спалювати опале листя у населених пунктах забороняється законом.

Під час спалювання листя знищуються численні дрібні тварини, які знаходять у листках собі укриття на зиму. Наприклад, черв’яки, сонечка, різні жужелиці, які знищують шкідників та їхніх личинок. У підстилці зимують личинки метеликів і жуків, які у дорослому стані є корисними комахами.

Підстилка необхідна також і тим видам птахів, які влаштовують гнізда на землі: вівсянкам, піночкам, жайворонкам, деяким видам дроздів. Тож спалювання сухої трави, опалого листя, інших частин рослин призводить ще й до знищення відкладених птахами яєць або вже їхнього потомства. Можуть загинути багато видів тварин, які знаходять собі там пристанище: земноводних, ящірок. Також знищується насіння та частково кора і бруньки рослин, які ростуть поруч із місцем спалювання.

Зі зменшенням підстилки виснажується кормова база комахоїдних птахів. І ще не слід забувати, що одні й ті види дерев: липи, в’язи, дуби, ясени, хвойні, — у лісах ростуть дуже довго, а в міській зоні тривалість їхнього життя менша на 40–80 років.

Якщо ви живете в місті, особливо поблизу вулиць, де регулярно проїжджає транспорт, листя ваших дерев отримує багато шкідливих речовин. Дерева виконують своє завдання, фільтруючи значну частину шкідливих речовин, які нікуди не зникають, накопичуючись у листі. Якщо не прибрати вчасно таке листя, то всі шкідливі речовини потраплять знову в ґрунт і ґрунтові води.

Залишати таку підстилку з листя, просочену шкідливими речовинами, не можна. Крім того, і спалювати таку листву не рекомендується. Її необхідно утилізувати за межею міста.

Таким чином, окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави може призвести до таких загроз:

1. У сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечко. Їхня здобич — шкідники культурних рослин — попелиці, лишаються зимувати у вигляді яєць на гілках рослин. Спалюючи листя восени, ми створюємо умови для розмноження та поширення попелиць навесні.

2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунту, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть мікроорганізми, що беруть участь у ґрунтоутворенні.

3. За звичайних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється попіл (зола). Незважаючи на загальноприйняту думку, зола — дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.

4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їхнього коріння.

5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2–4 рази промерзання ґрунту, а відтак до загибелі великої кількості рослин і їхнього насіння.

6. Під час спалювання трави на присадибних ділянках або стерні на полях виникає загроза перекидання вогню на інші ділянки. Існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

7. Дим від вогнищ у туманні дні може утворювати задушливий газ (смог) і на довго зависати у повітрі. У цьому випадку погіршується видимість, що призводить до збільшення частоти аварій на дорогах. Окрім того, потрапляючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.

8. Задимлені населені пункти використовують для освітлення вулиць і будинків значно більше електроенергії.